ПЛЕЄР-ШАЛАПУТ

30.12.2006 | Лайфхак | Просмотры: 6337 104

Здвалося, що ще заважає людству у його щасливому існуванні? Цього разу був це sd плеєр. І не тому, що він якось шкодить здоров’ю людини, а швидше тому, що ця дрібничка шкодила планам однієї дівчини.
Уже вкотре Оксана їхала однією й тією ж маршруткою на курси та бачила його. Півгодини вона милувалася блакитними очима смаглявого брюнета. Кожен день протягом місяця вони, зовсім незнайомі, їздили в одній маршрутці до метро, а далі – кожен у своєму напрямку.
Звичайно, Оксана хотіла з ним познайомитись, поговорити з моменту їхньої першої зустрічі. Ще тоді вона почала мило всміхатися йому й питати якісь дурниці, такі, як „ котра година?”, проте ніколи не чула відповіді. Якось, пригледівшись до хлопця, зауважила маленький навушник. Це багато чого пояснювало, але не втішало.
З того часу вона просто зненавиділа плеєри, радіо, все, що могло відволікати людину від життя. Але дотепниця-доля вирішила погратися. Відтепер, куди б Оксана не йшла, всюди стрічались їй люди в навушниках. Вони були скрізь: у метро, в переходах і магазинах, в ліфтах, навіть у компанії щовечора хтось обов’язково виявлявся „зрадником”.
Бідна дівчина ходила сама не своя, аж поки одного прекрасного дня до неї не навідався молодший братик. На велике здивування, він теж був „заражений” і дуже завзято захищав свої права, в результаті чого змусив сестру закластися в парі. Якщо Оксана тиждень буде ходити скрізь із плеєром і слухати музику й це їй сподобається – вона одягне весільну сукню й піде не Хрещатик шукати свого нареченого, поки не знайде трьох охочих. Якщо ж ні – то він сам одягне весільні шати. Брат залишив плеєр і пішов.
По дорозі додому в доверху забитому транспорті важко думати про щось високе чи важливе, коли зліва тхне від накуреного хлопця, справа стоїть викупана в парфумах „ Троянда” жінка, в спину штурхається невдоволена бабуся, а на замшевому черевичку давно хтось умостив величезну валізу. Ясна річ, від цього нікуди не дінешся,але, вмикаючи музику, сприймаєш усе простіше. Ти не чуєш тепер чиїхось чвар, зловісна кондукторка вже викликає тільки посміщку, бо саме зараз співає для тебе: „Любий, кохай мене”. У вщерть повному тролейбусі така ж фігуриста жінка, замість бурмотіти щось під ніс, співає про те, як хоче бути пташкою. Старий дідусь підспівує Ramstain і все життя танцює в ритмі макарени. В кишені весело пританцьовує винуватець свята. Маленький плеєр, витівник, шалапут, перекинув увесь світ догори ногами, перетворивши буденний балаган життя на святковий карнавал.
Так несподівано настала п’ятниця, й Оксана вже дізнавалася телефонні номери магазинів з весільними сукнями. Вона зайшла в тролейбус, на диво порожній о цій порі, сіла біля вікна і, дивлячись, як дощ поливає вулиці міста, слухаючи Стінга, заснула.
Розплющивши очі, дівчина ледь не підстрибнула на місці. Вона не знала, куди заїхала, й чомусь не співав хтось у навушниках. Але тут м’який приємний голос промовив:
– Тобі ще далеко їхати, а музику вимкнув я – не хотів, щоб тобі щось заважало. Вибач, не спитав.
Поряд сидів той самий красень-брюнет і всміхався.
Мовчав плеєр, але все довкола, здавалось, відлунювало му-зикою – вона ніжною повінню затоплювала юні серця, урочисто, переможно наростаючи в акорди маршу Мендельсона.
Зарегистрируйся и получи 50 Вт. ?