|
|
|
|
|
|
|
| |
Adobe Photosop 6.0 |
Тематика: |
Программирование |
Тип работы: |
реферат |
Размер файла: |
708 Кб |
С целью защиты от автоматических скачиваний, действительно, хочется убедится, что Вы человек, а не робот. Чтобы скачать реферат "Adobe Photosop 6.0" введите, код изображенный на рисунке ниже. Зарегистрированным пользователям не нужно вводить код. Может стоит зарегистрироваться?
Не нашли подходящее? Попробуйте поискать тут:
дипломы на заказ, курсовые работы, рефераты на сайте findiplom.ru
|
|
Полный текст работы
Adobe Photosop 6.0 |
Зміст
Вступ
1. Основи обробки зображень в Adobe Photoshop 6.
1.1. Інтерфейс програми;
1.2. Формати графічних файлів;
2. Малювання та ретушування зображень:
2.1. Вибір кольору, кольорових режимів;
2.2. Малювання і редагування;
2.3. Ретушування.
3. Виділені області, маски і фільтри.
3.1. Виділені області і контури;
3.2. Створення масок;
3.3. Корекція фільтрами.
4. Робота з шарами.
5. Параметри освітлення робочого місця користувачів комп'ютерів.
6. Характеристика місця проходження практики.
Висновки
Література
Вип.
Аркуш
№ Докум.
Підпис
Дата
Розроб.
Літера
Аркуш
Аркушів
Перевір.
Н.контр
Затвер.
ВСТУП
Adobe Photoshop - це сама популярна прикладна програма для редагування зображень, призначена для комп'ютерів Macintosh i IBM-сумісних ПК під управлінням Windows. Не дивлячись на жорстку конкуренцію з такими програмами, як Macromedia xRes, Write Design та інші, компанія Adobe Systems Inc., захопила, за її власними оцінками, більше 80% ринку програм для редагування зображень. Таким чином, Photoshop виявляється в чотири рази популярніший всіх своїх конкурентів, разом узятих.
Як і любий редактор зображень, Photoshop призначений для внесення змін у фотознімки та інші картинки, які зберігаються на диску. Програма дозволяє ретушувати зображення і піддавати його спецефектам, переносити деталі одного знімка на інший, вносити текст, змінювати співвідношення кольорів і навіть додавати колір у зображення, виконані у відтінках сірого кольору. Можна також створювати нові зображення. Засоби Photoshop сумісні з графічними планшетами, що дає можливість створювати цілком реалістичні зображення, не гірше виконаних аквареллю чи олією.
В яких же випадках необхідно застосовувати Photoshop? Спеціалізовані методи, закладені в програми редагування векторної графіки й програми малювання, визначають призначення тих і інших. Photoshop, разом з іншими програмами малювання, краще всього підходить для створення і редагування наступних видів зображення:
* Скановані фотознімки
* Зображення, отримані за допомогою цифрових фотокамер
* Картини, насичені кольоровими тонами
* Імпресіоністичні та інші твори, створені з особистих спонукань
* Логотипи й емблеми з нечіткими межами, бліками і тінями
* Спецефекти із застосуванням фільтрів і корекцією кольору, неможливі в програмах редагування векторної графіки
У приведеному нижче списку пропонуються деякі специфічні способи застосування Photoshop - окремо або сумісно з іншими програмами.
* Після сканування зображення і редагування його в Photoshop можна помістити його, за допомогою програми PageMaker або Quark Xpress, в місячний інформаційний бюлетень, який роздрукувати потім у програмі верстки.
* Після нанесення у Photoshop останніх штрихів на пейзаж, можна імпортувати його в Power Point, де використовувати у якості фону. Потім документ можна зберегти як екранну презентацію, яка запускається сама або роздрукувати у формі слайдів.
* Створити початкове зображення у Photoshop за допомогою графічного планшета. Після цього його можна використовувати для оформлення документа, підготовленого в програмі макетування сторінок, або роздрукувати безпосередньо з Photoshop.
* Зробити фотознімок цифровою камерою, наприклад, Кодак. У Photoshop скоректувати фокус і яскравість. Потім цей фотознімок можна опублікувати в Web на своєму сервері.
* Сканувати поверхню якого-небудь матеріалу - наприклад, дерева чи мармуру, - потім з отриманого таким чином зображення створити за допомогою Photoshop неперервний візерунок., який повторюється. Потім цей візерунок імпортується в трьохмірну програму редагування векторної графіки, де використовується як шаблон візерунка. Після цього тривимірний малюнок зберігається у вигляді файлу, відкривається у Photoshop і при необхідності ретушується.
* Створити візерунок, який зберегти у файлі формату ВМР і застосовувати в якості фонового малюнка робочого столу Windows.
І. ОСНОВИ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕНЬ В ADOBE PHOTOSHOP 6
І.І. Інтерфейс програми
Деякі елементи робочого стола Photoshop вже знайомі тим, хто має досвід роботи у Windows. Наприклад, меню забезпечує доступ до команд. Вікно зображення можна перетаскувати мишкою, помістивши курсор на заголовок. Смуги прокрутки дають можливість вивести на екран частини зображення, які знаходяться в даний момент за межами вікна.
Нижче перераховані інші (можливо менш відомі) елементи робочого стола Photoshop.
* Вікно зображення. У Photoshop можна одночасно відкрити стільки зображень, на скільки вистачить оперативної і віртуальної пам'яті нашого комп'ютера. Кожне зображення відкривається в окремому вікні.
* Рядок стану. Безпосередньо над панеллю задач Windows розміщується рядок стану Photoshop, в якому вказуються вибрані (активні) інструмент і зображення (Якщо рядка стану на екрані немає, його можна відобразити командою Окно/Показать строку состояния У лівому кутку рядка стану розміщується два спеціальних поля - поле маштабування, в якому вказується відносний розмір активного вікна зображення, і інформаційне поле, яке показує об'єм пам'яті, зайнятий зображенням.
* Панель інструментів. Вона містить кнопки із значками різних інструментів. Вони поділяються на групи, починаючи із інструментів виділення у верхній частині панелі. Вибирається інструмент клацанням мишкою на його кнопці, а застосовується - клацанням або перетаскуванням всередині вікна зображення.
В нижній частині панелі інструментів розміщуються 4 блоки елементів управління: інструменти блоку кольору дають можливість змінювати кольори малювання; інструменти блоку масок - входити в режим створення швидкої маски і виходити з нього; інструменти для роботи з вікном зображення - змінювати режим відображення; остання кнопка використовується для запуску додатка ImageReady (постачається в пакеті Photoshop 6).
Плаваючі палітри. У Photoshop 6 передбачено 12 палітр. (У цю кількість не входять панелі інструментів і параметрів інструментів, які з технічного погляду теж вважаються палітрою). Всі ці палітри називаються плаваючими тому, що кожна з них не залежить від розміру вікна зображення й розміщення інших палітр. Палітри можна групувати у вигляді панелей або перетаскувати в бік, використовуючи кожну самостійно, - вибір того чи іншого варіанта надається користувачу.
Нижче подані деякі з інструментів і їх короткий опис (мал. 1).
* Прямоугольная область. Перетягування прямокутного контуру у вигляді біжучої штрихової лінії для виділення прямокутної області зображення.
* Овальная область. Перетаскування еліптичного контуру у вигляді біжучої штрихової лінії для виділення області зображення відповідної форми.
* Область Горизонтальная строчка. Клацанням мишки виділяється горизонтальний рядок пікселей на всю ширину зображення. При необхідності цей рядок можна перетаскувати.
* Область Вертикальная строчка. Клацанням миші виділяється вертикальний стовпчик по висоті зображення.
* Перемещение. Якщо необхідно перемістити виділену частину зображення або шар, за допомогою Переміщення виконаємо перетаскування.
* Лассо. Перетаскування "мотузяної петлі" для виділення ділянки зображення довільної форми.
* Многоугольное лассо. Кілька клацань в різних місцях створюють контур із прямих відрізків.
* Магнитное лассо. При виконання перетаскування за допомогою інструмента Магнитное лассо контур виділення автоматично прив'язується до краю зображення переднього плану.
* Волшебная палочка. Клацання чарівною паличкою виділяє безперервну область пікселів одного кольору.
* Аэрограф. Перетаскування аерографа призводить до "розбризкування" по зображенню мілких кольорових цяточок; можна використовувати для підсвічування чи накладання тіней.
* Кисть. Перетаскуванням пензля виводяться м'які лінії, не зазубрені, як при малюванні олівцем, але більш чіткі, ніж лінії аерографа.
* Штамп. Цей інструмент копіює одну частину зображення в іншу.
* Штамп образца. Цей інструмент дозволяє малювати за допомогою того чи іншого візерунка.
* Кисть предыдуших состояний. Він дозволяє перетворити зображення в любий із його попередніх станів на основі інформації про "передісторію" цього зображення. Щоб вказати стан, в який ми хочемо перейти, достатньо клацнути на першому стовпчику в палітрі History.
* Художественная кисть предыдуших состояний. Подібно попередньому інструменту цей пензель малює пікселі попереднього стану малюнка. Але він має велику кількість стилів, які дозволяють добитися неймовірних ефектів.
* Ластик. Перетаскування гумки приводить до зафарбовування в колір фону або стиранню малюнка шару.
* Ластик фона. Інструмент дозволяє при перетаскуванні по фону малюнка знищувати останній.
* Волшебный ластик. За допомогою цього інструменту знищуються області, зафарбовані одним кольором (або подібними кольорами).
* Градиент. Перетаскування цього інструменту заповнює виділену область плавним переходом кольорів, за звичай названим градієнтом.
* Заливка. Клацання інструментом Заливка заповнює неперервну область суцільним кольором (кольором малюнку) або заздалегідь заданим візерунком.
* Размытие. Перетаскування цього інструменту зменшує контрастність, позбавляючи зображення різкості.
* Резкость. Перетаскування цього інструменту збільшує контрастність, додаючи зображенню різкість.
* Палец. Щоб розмастити кольори всередині зображення, достатньо за допомогою цього інструменту виконати перетаскування.
* Осветление. Перетаскування цим інструментом робить пікселі зображення яскравіше.
* Затемнение. Перетаскування цього інструменту робить пікселі зображення менш яскравими.
* Губка. Перетаскування губки по зображенню призводить до зміни насиченості кольорів.
* Выделение элементов контура. Щоб виділити весь контур, треба клацнути на любій його ділянці. Якщо клацнути на контурі, який складається із підконтурів, то буде виділений поточний підконтур основного контуру.
* Прямое выделение. Цей інструмент, який ще називають "білою стрілкою", застосовується для редагування контуру, намальованого тим чи іншим пером.
* Текст. Цей інструмент використовується для безпосереднього додавання на малюнок текстових надписів.
* Перо. Клацанням і перетаскуванням пера у вікні зображення ставляться крапки.
* Простое перо. Photoshop дозволяє нам окреслювати довільні контури і векторні маски, виконуючи за допомогою цього інструменту звичайне перетаскування.
* Линия. Використовується для створення прямих ліній.
* Пипетка. Клацання піпеткою на кольорі у вікні зображення задає цей колір як колір малюнка.
* Рука. Перетаскування зображення у вікні за допомогою руки відкриває сховані його частини. Подвійне клацання на кнопці руки панелі інструментів задає зображенню розмір рівний розміру вікна.
* Лупа. Клацання цим інструментом збільшує зображення, щоб ясно можна було розрізнити окремі пікселі.
Засоби управління панелі інструментів
Розглянемо 9 елементів управління, розміщених в нижній частині панелі інструментів.
Основной цвет. Клацання на значкові основного кольору відкриває діалогове вікно Выбор цвета. Щоб змінити основний колір, треба вибрати новий колір і натиснути <Enter>. Цей колір визначається для таких інструментів, як Перо, Кисть, Аэрограф і Градиент.
Цвет фона. Клацання на значкові кольору фону відкриває діалогове вікно, в якому можна вибрати колір фону, який використовується інструментами Ластик і Градиент.
Переключение цветов. Клацання на цьому значкові змінює колір фону на основний колір і навпаки.
Цвета по умолчанию. Клацання на цьому значкові змінює основний колір на чорний, колір фону - на білий.
Переход у обычный режим редактирования. Клацання на цій кнопці виключає режим швидкої маски Photoshop.
Режим быстрой маски. Клацання на цій кнопці переводить Photoshop у режим швидкої маски, в якій можна редагувати межі виділення за допомогою інструментів малювання.
Стандартное окно. Клацання на цій кнопці відкриває зображення в стандартному вікні.
Полный екран со строчкой меню. Якщо зображення не вміщується у стандартному вікні, треба клацнути на цій кнопці. Заголовок і рядки прокрутки вікна зникнуть разом із всіма неактивними вікнами і панеллю задач Windows, залишивши видними тільки меню і палітри.
Полный екран. Якщо і після цього місця для зображення виявляється недостатньо або ж не подобається сірий фон навколо нього. Потрібно клацнути на крайній правій кнопці вікна зображення. Фон навколо зображення стане чорним, меню зникне, обмеживши доступ до команд (хоча ті з них, для яких задані комбінації клавіш, зостануться доступні). Видними зостануться тільки панель інструментів і палітри.
Панель параметрів Параметры
Всі параметри інструментів задаються на панелі параметрів за допомогою прапорців, перемикачів, списків і кнопок, які розкриваються.
З мовчазної згоди панель інструментів приєднана до верхньої частини вікна до рядка меню. Для зміни розміщення панелі просто потрібно перетягти її за маркер переміщення, який розміщений біля лівого краю панелі.
Плаваючі палітри
Чотири елементи характерні тільки для плаваючих палітр (мал. 2).
* Опції. Кожна плаваюча палітра володіє власним набором опцій. Це можуть бути опції інструментів, значків, меню, смуг прокрутки.
* Меню. Клацання на значкові у формі стрілки, яка направлена вправо, відкриває меню команд даної палітри. За допомогою цих команд можна маніпулювати опціями палітри і задавати установки.
* Ярлик вкладок. Клацанням на ярликові вкладки палітри здійснюється перехід на цю вкладку. Змінювати вкладки можна також і командами меню Вікна, але клацанням на ярликові зробити це набагато простіше.
Кнопка згортання. Клацання на цій кнопці зменшує розмір палітри. Якщо перед цим палітра була збільшена, перше клацання на кнопці згортання повертає її до розміру, який заданий з мовчазної згоди, а наступний - ховає всі засоби палітри, крім самих необхідних.
1.2. Формати графічних файлів
Photoshop 6 підтримує більше 20 різноманітних форматів файлів із діалогових вікон Открыть i Сохранить. Вона може підтримувати навіть більше форматів за умови підключення додаткових модулів, дякуючи яким в меню Файл\Сохранить как, Файл\Импорт і Файл\Экспорт з'являються нові команди.
Формати файлів подають різні способи збереження зображення у файлі на диску. Деякі формати забезпечують унікальні схеми стиснення зображення, зберігаючи зображення у такому вигляді, для якого потрібно менше місця на диску. Інші формати дають можливість Photoshop обмінюватися зображеннями з різними прикладними програмами, які виконуються як у Windows, так і на інших платформах.
Як і в інших програмах, у Photoshop передбачений свій власний формат, тобто формат, оптимізований для можливостей і функцій Photoshop. Цей PSD-формат зберігає всі атрибути, присвоєні зображенню у Photoshop (в тому числі шари, додаткові канали і т.п.). Photoshop відкриває і зберігає файли у власному форматі швидше, ніж в любому іншому.
Формат BMP програми Microsoft Paint
BMP (Windows Bitmap - растровий малюнок Windows) - власний формат для програми Microsoft Paint ( входить в пакет Windows); він підтримується багатьма додатками DOS, Windows i OS/2. Photoshop підтримує зображення у форматі BMP з кількістю кольорів до 16 мільйонів. Найчастіше формат BMP використовується для створення зображень у файлах довідкової системи або для робочого стола Windows.
GIF
Формат GIF (скорочення від Graphics Interchang Format - Формат графічного обміну) використовують в якості засобу стиснення файлів, щоб швидше передавати їх по модему.
JPEG
Photoshop підтримує формат JPEG, названий так по імені групи його розробників - Joint Photographic Experts Group, - найбільш ефективний формат стиснення, доступний в наш час, який напевне, зостанеться стандартом стиснення на протязі наступних років. Це метод стиснення з втратою даних, який жертвує якістю зображення для збереження простору на диску. Однак можна керувати тим, скільки даних знищиться під час операції зберігання.
TIFF
Формат TIFF (Tagged Image File Format) розроблений з метою стандартизації форматів сканованих зображень. TIFF - це найбільш широко підтримуваний формат растрової графіки, який використовується як на платформах РС, так і Macintosh.
У Photoshop формат TIFF підтримує до 24 каналів, це максимальна кількість, дозволена в любому зображенні. Фактично TIFF -єдиний формат власного формату Photoshop, який може зберігати більше чотирьох каналів.
У Photoshop 6 формат TIFF тепер підтримує використання шарів.
2. МАЛЮВАННЯ ТА РЕТУШУВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ
2.1. Вибір кольору і кольорових режимів
Вибір кольору
На панелі інструментів передбачено чотири елементи керування кольором (рис. 3).
Основний колір. Вказує колір, який буде використовуватися інструментами Заливка, Линия, Карандаш, Аэрограф. З цього кольору починаються всі кольорові градієнтні переходи. А щоб змінити основний колір, потрібно клацнути мишкою на відповідній кнопці (при цьому на екрані з'явиться діалогове вікно вибору кольору).
Колір фону. Вказує колір, який використовує інструмент Ластик. Цим кольором закінчуються всі градієнтні кольорові переходи. Зміна кольору фону відбувається аналогічно зміні основного кольору - за допомогою вікна синтезу кольору або ж за допомогою піпетки (яка використовується разом з клавішею <Alt>. Зафарбувати виділену область кольором фону можна, натиснувши клавішу <Backspace> або <Del>.
Після клацання мишкою на кнопці основного кольору або кольору фону, на екрані з'являється діалогове вікно Вибір кольору. На рис. Показані основні елементи вікна вибору кольору.
2.2. Малювання і редагування
Інструменти малювання
Інструменти малювання використовують заданий основний колір. В цьому і іншому відношенні вони не відрізняються від аналогічних інструментів інших програм малювання. Але існує декілька особливостей.
Карандаш. На відміну від олівців інших програм, які мають лінію товщиною в один піксель, олівець Photoshop можна використовувати для малювання чіткої лінії довільної товщини.
Кисть. Пензель працює точно так само, як і олівець, але малює змазану лінію, краї якої плавно переходять у фон.
Аэрограф. У якості більш м'якого пензля можна використовувати інструмент Аерограф. За мовчазної згоди цей інструмент застосовує м'який тип пензля і легке натискування, відповідні малюванню напівпрозорої лінії. Але, на відміну від звичайного пензля, який малює лінію з постійною інтенсивністю кольору і тільки при перетаскуванні вказівника мишки, Аерограф наносить серію капельок фарби. Розпилення відбувається до тих пір, поки ми утримуємо кнопку миші.
Інструменти редагування
Інструменти редагування не наносять фарбу - навпаки, вони діють на існуючі кольори зображення. Ці інструменти працюють наступним чином.
Размывка. Перший із двох інструментів фокусування Размывка дозволяє зменшити чіткість зображення. Зниження кольорового контрасту між сусідніми пікселями створює ефект розмивання.
Резкость. Другий інструмент зміни чіткості зображення Резкость надає можливість вибірково збільшити різкість зображення, збільшуючи контраст між сусідніми пікселями.
Палец. Цей інструмент розмащує кольори на зображенні. Подібного ефекту можна досягнути, якщо провести пальцем по свіжій фарбі.
Осветлитель. Перший із трьох інструментів тонування Осветлитель дозволяє освітлити фрагмент зображення, перетаскавши поверху нього вказівник миші. Результат дії, а також значок цього інструменту асоціюється з певною методикою, яка використовувалася раніше у фотографії для отримання більш якісного зображення.
Затемнитель. Цей інструмент дозволяє затемнити фрагмент зображення, перетаскуючи по ньому вказівник миші.
Губка. Останній інструмент тонування Губка одночасно змінює насиченість і контрастність зображення. Можна настроїти цей інструмент так, щоб різко підвищувалась насиченість і додавалася контрастність.
Малювання прямої лінії
Щоб намалювати пряму лінію (вертикальну або горизонтальну) за допомогою любого інструменту малювання або редагування, треба натиснути і утримувати кнопку мишки, натиснути кнопку <Shift> і переміщувати мишку у вертикальному або горизонтальному напрямі. Не можна відпускати клавішу <Shift> до тих пір, поки не розтягнемо лінію до необхідної довжини або поки не захочемо змінити напрямок лінії. Натискання клавіші <Shift> у момент, коли вказівник вже перетаскується, приводить до продовження кривої у перпендикулярному напрямі.
Режими інструментів малювання
У програмі передбачені 19 можливих режимів, які можуть використовувати інструменти Карандаш, Аэрограф, Кисть та всі інші інструменти. Нижче наведені деякі з них.
Нормальный. Вибір цього режиму відповідає малюванню і редагуванню у звичайному режимі. Інструмент малювання наносить фарбу основного кольору, а інструменти редагування маніпулюють існуючими кольорами зображення у відповідності із значеннями опцій Непрозрачность і Нажим .
Порог. Два кольорових режими не дозволяють програмі створювати м'які і напівпрозорі краї.
Растворение. Цей і наступні 6 режимів не застосовуються до інструментів редагування. У цьому режимі кольори по краю сліду пензля нібито розчиняються випадковим чином. Цей режим рекомендують використовувати з м'якими пензлями і інструментом Аэрограф.
Умножение. Цей режим комбінує основний колір з відповідними кольорами зображення, створюючи нові відтінки, які будуть темніші, ніж два початкові кольори. У відповідності із сформульованим принципом, результатом накладання червоного і білого кольорів буде червоний, червоного і жовтого - помаранчевий, червоного і зеленого - коричневий, червоного і синього - фіолетовий і т.д.
Осветление. Цей режим комбінує основний колір з існуючими кольорами зображення, створюючи нові відтінки, які будуть світліші, ніж два початкових кольори.
Перекрытие. Цей режим підсилює контрастність і збільшує насиченість зображення. Кольори зображення змішуються з основним кольором, створюючи переходи кольору.
Разница. Якщо інструмент малювання знаходиться в цьому режимі, програма відраховує значення яскравості основного кольору із яскравості поточного кольору пікселя зображення. При отриманні негативного значення береться його модуль. Результатом цієї складної операції буде ефект інвертування. Чорний колір ніяк не впливає на зображення, білий - повністю його інвертує.
Исключение. Цей режим звичайно створює висококонтрастні ефекти, але з меншою насиченістю кольорів порівнюючи з попереднім режимом.
Оттенок. У цьому режимі програма буде застосовувати тільки відтінок основного кольору, залишаючи незмінним насиченість і яскравість кольорів зображення.
2.3.Ретушування
Самі потужні інструменти ретушування у Photoshop - інструменти Резиновый штамп, Ластик, Кисть предыдущих состояний. Ці три інструменти дозволяють виправляти пошкоджені зображення, створювати і застосовувати повторювальні візерунки, усувати помилки і відновлювати наші попередні дії. Розглянемо роботу цих інструментів.
Резиновый штамп. Штамп узора. Штамп використовується для реплікації (копіювання) пікселів з одної області зображення в іншу. Лише ця здатність робить штамп ідеальним інструментом для усунення мілких цяточок (порошинок) і подряпин, виправлення дефектів і усунення відволікаючих елементів фону.
Ластик. При використанні на одношаровому зображенні або на шарі фону Ластик малює кольором фону. Якщо його застосовувати до якого-небудь шару, він "стирає" пікселі до шару, розміщеного нижче. Інструмент Ластик фона дозволяє видаляти із зображення фон, залишивши недоторканними основні об'єкти.
Інструмент Волшебный ластик діє зворотно інструменту заливки у сполученні з інструментом Волшебная палочка.
Кисть предыдущих состояний і Художественная кисть предыдущих состояний. Новий пензель попередніх станів вибірково повертає нас до будь-якого із кількох попередніх станів, перерахованих в палітрі Попередніх станів. Художній пензель попередніх станів відтворює попередні стани за допомогою різних типів художніх пензлів.
Клонування елементів зображення
Після вибору інструменту (за допомогою клавіші <S>) треба клацнути з натиснутою клавішею <Alt> у вікні зображення, щоб вказати ділянку зображення, яку ми хочемо клонувати. Потім можна починати малювання за допомогою інструменту для клонування виділених ділянок зображення. Інструмент Резиновый штамп незамінний для корегування зображень. Прикладом може слугувати видалення "порошинок", ворсинок і інших мілких цяток на відсканованих фотокартках, маскування ліній перегинання або розривів фотокарток, які ми б хотіли видалити. Штамп, є одним з кращих інструментів ретушування серед інших.
Для того, щоб клонувати частину зображення, треба клацнути мишкою, утримуючи клавішу <Alt> , задавши таким чином крапку відліку для клонування фрагменту зображення. Потім клацнемо або перемістимо курсор інструмента в якусь іншу область зображення, щоб помістити там клонований фрагмент.
Інструмент Резиновый штамп клонує тільки частину зображення, яка існувала до застосування інструменту. Навіть якщо спробувати клонувати частину зображення, яка вже містить клон, у кінцевому результаті буде створено дублікат області вихідного малюнка.
Photoshop дозволяє здійснювати клонування не тільки всередині активного зображення, але так само із будь-якого іншого вікна зображення. Цей метод дозволяє нам об'єднати два різних зображення. Щоб домогтися цього ефекту, треба клацнути мишкою на одному із зображень, утримуючи в натиснутому положенні клавішу <Alt>, вивести друге зображення на передній план, після чого перетягти курсор інструменту Резиновый штамп і клонувати перше зображення. Подібним чином клонування проводиться і на різних шарах. Клацнемо мишкою на одному із зображень, утримуючи утримуючи натиснутою клавішу <Alt>, перейдемо на інший шар, перетягнемо курсор інструменту Резиновый штамп і клонуємо вихідне зображення. Краще всього використовувати даний інструмент для усунення дефектів, які з'являються у процесі сканування фотокарток. Наведу кілька порад щодо реставрації фотокарток.
Більшість фотокарток, які потребують реставрації - чорно-білі. Скануємо їх у кольорі, а потім уважно проаналізуємо кольорові канали і виберемо той, у якому версія фото у рівнях сірого виглядає краще.
Потрібно працювати із 100%-ним (<Ctrl+Alt+0>) або навіть більшим розміром зображення. Це дозволить виявити і акуратно усунути подряпини і інші мілкі дефекти. В процесі роботи потрібно тримати оригінал фото поряд. Те, що на екрані здається подряпиною, може бути необхідним елементом фотокартки, і навпаки. Тільки порівняння з оригінальним зображенням дасть нам впевненість у своїх діях.
Потрібно використовувати жорсткі пензлі для отримання чітких країв. Але, якщо працювати з такими ділянками зображення, як тінь, поверхня землі або стіни, треба комбінувати жорсткі і м'які пензлі. Довільний підхід до вибору інструментів у даному випадку є кращим способом уникнути різних переходів, повторюваних візерунків і інших побічних ефектів цифрових перетворень.
Треба малювати короткими мазками. Це не тільки надасть випадковий характер зафарбовуванню, але й допоможе уникнути перемальовки довгих мазків у випадку помилки.
Інший шлях створення ефекту випадковості - частіше змінювати джерело клонування на зображенні. Для цього треба натиснути <Alt> і клацати після кожного другого або третього мазка.
Не потрібно пробувати усувати зернистість зображення. Зернистість фото визначається її поважним віком, і спроби сховати її роблять зображення схожим на підробку.
Палітра Попередніх станів
Ця палітра (мал. 4) стала самим кращим засобом для відмітки виконаних операцій із всіх відомих. Ось деякі новинки, які з'явилися в цій палітрі.
Повернення без видалення кроків. Крок назад здійснюється у результаті натискання клавіш <Ctrl +Alt +Z>, крок вперед - <Ctrl+Shift+Z>.
До і після. У нас є можливість повернутися у один із попередніх станів, щоб побачити як наше зображення виглядало раніше, а потім повернутися вперед і побачити, як воно виглядає тепер. Таким чином, за допомогою комбінації <Ctrl+Z> можна "перемикатися" між видами зображення "до" і "після" виконання певної послідовності зображень.
Динамічна подорож у часі. Якщо станів "до" і "після" недостатньо, можна привести в дію механізм динамічного переміщення вперед і назад по виконаним операціям. Це нагадує запис цих операцій на відеоплівку, яку можна прокручувати вперед і назад.
Швидке усунення помилок. Виберемо попередній стан зображення і перемалюємо його, використовуючи інструмент Кисть предыдущих состояний . Ми можемо відмітити зразу кілька помилок, а потім усунути їх цим інструментом.
Щоб викликати на екран палітру История треба виконати команду Окно/Показать история. В цій палітрі записуються всі найважливіші операції (всі, крім операцій вибору параметрів, наприклад, вибору нового основного кольору) і добавляються до списку виконаних операцій. Ті операції, що були раніше виконані в часі, показані у верхній частині списку, більш пізніше виконані у нижній частині.
Кожний елемент списку називається состоянием. Кожний пункт в палітрі представляє собою певну віху в процесі перетворення зображення, його стан в окремий момент часу.
Photoshop автоматично присвоює ім'я кожному пункту у відповідності з інструментом, командою або операцією, які використовуються для переходу у відповідний стан. Випереджаючий назву значок допомагає ідентифікувати відповідний стан відповідний стан. Самий зручний спосіб визначити, що ж являє собою той чи інший стан - просто клацнути на ньому. Програма моментально відміняє всі операції, виконані після цього стану і повертає нас у нього для більш детального аналізу.
Інструмент Ластик
При роботі з гумкою ми отримуємо доступ до чотирьох його типів Кисть, Аэрограф, Карандаш, Блочный ластик. Стиль Блочный ластик - це стара гумка розміром 16 х 16 пікселів з жорсткими краями, яка годиться для грубих операцій. Дія інших типів гумок у точності відповідає дії інструментів, по аналогії з якими вони були названі.
А тепер корисні відомості про даний інструмент.
Підчищення шару зображення. Унікальність гумки даної програми полягає в її здібності працювати із шарами. У випадку редагування шару з відключеною опцією Preserve Transparency інструмент Ластик буде видаляти малюнок і робити видимими частини зображення в шарі, розміщеному нижче.
Легке підчищення. Треба змінити значення параметра Не прозрачность на панелі Параметры з тим, щоб зробити частину шару напівпрозорою (зворотно пропорційно величині параметру Непрозрачность). Наприклад, при встановленні значення опції Непрозрачность рівним 90% із шару видаляється 90% непрозорості і зостається лише 10%. У результаті на цьому шарі з'явиться майже прозора лінія.
Витирання за допомогою інструменту Карандаш. Якщо клацнути два рази на кнопці даного інструменту на панелі інструментів і включити опцію Auto Erase на панелі Параметры, олівець буде малювати кольором фону кожний раз, коли ми клацнемо або протягнемо мишкою по пікселям, пофарбованим в основний колір. Цей метод дуже зручний при малюванні на суцільному фоні.
Крім інструменту Ластик, можна використовувати інструменти Волшебный Ластик та Ластик заднего фона. Перший інструмент робить прозорими пікселі одного чи схожих кольорів, а другий видаляє тільки визначені пікселі, залишаючи після себе грубі, зазубрені краї.
3.ВИДІЛЕНІ ОБЛАСТІ, МАСКИ І ФІЛЬТРИ
3.1.Виділені області і контури
Перед тим як розпочати редагувати який-небудь фрагмент, необхідно спочатку його виділити, тобто відмітити межі області, яку ми хочемо відредагувати. Щоб виділити частину зображення в програмі малювання, треба окреслити її контуром виділення, або ще кажуть, виділити область; тим самим ми підкажемо програмі, в якій частині зображення повинні застосовуватися наші команди редагування.
У Photoshop передбачено велику кількість інструментів створення контурів виділення, які перераховані в приведеному нижче спискові.
Прямоугольная область. Цей інструмент зостається одним із самих основних програм малювання. Він дозволяє нам виділяти прямокутні або квадратні фрагменти зображення.
Эллиптическая область. Діє подібно попередньому інструменту, але виділяє еліптичні або колові фрагменти зображення.
Горизонтальная строка и Вертикальная строка. Ці інструменти дозволяють виділити єдиний рядок або стовпчик пікселів, розміщених по всій ширині або висоті зображення.
Лассо. Цей інструмент дозволяє виділити в зображенні фрагмент довільної форми. Ми просто розміщуємо контур навколо області, яку хочемо відредагувати.
Многоугольное лассо. Клацанням мишки встановлюється контур виділення, який складається із відрізків прямих.
Магнитное лассо. Потрібно клацнути цим інструментом на контурі зображення, який ми хочемо виділити, незалежно від його фону. Потім перемістимо (без перетаскування) Магнитное лассо вздовж контуру цього елементу.
Волшебная палочка. Цей інструмент, з'явившись вперше у програмі, дозволяє виділити суцільну область однаково пофарбованих пікселів, клацнувши всередині неї.
Перо. Цим інструментом, який тепер знаходиться на панелі інструментів, оволодіти найскладніше, але він є самим точним і гнучким із всіх інструментів виділення. Перо використовується для створення контурів. Для створення окремих крапок на контурі застосовується операція "клацання-перетаскування". Контур можна редагувати, добавляючи або перетаскуючи крапки на ньому.
Геометричні контури виділення
Ми можемо регулювати дію кожного із інструментів виділення областей наступним чином:
Виділення квадрату чи кола. Щоб виділити ідеальний квадрат або ідеальне коло за допомогою відповідних інструментів, треба натиснути (і не відпускати) клавішу <Shift>, після того як почати виділяти область.
Рух від центру назовні. Щоб виділити контур рухом від центру назовні (а не від одного кута до іншого), після того як почнемо виділення, треба натиснути (і не відпускати) клавішу <Alt>.
Також можна робити переміщення "на лету", задавати пропорції зображення, вказувати розміри області у цифровому вигляді, розтушовувати виділені області.
Контури довільної форми
Порівняно з інструментами виділення прямокутної або еліптичної області, інструмент Лассо надає користувачу досить обмежений діапазон можливостей. З його допомогою можна тільки намалювати на екрані контур довільної форми, включивши в нього все, що ми хочемо виділити. У Лассо є кілька особливостей, про які слід згадати.
Окреслення багатокутників. Якщо натиснути (і не відпускати) клавішу <Alt>, інструмент Лассо буде діяти подібно стандартному інструменту Многоугольник . Утримуючи вказану клавішу натиснутою, клацнемо в тих місцях, де повинні знаходитися кутки довільного багатокутника.
Інструмент Многоугольное Лассо. Вибравши Лассо, натиснемо клавішу <L>, щоб переключитися на інструмент Многоугольное Лассо. Потім клацнемо всередині зображення, встановлюючи кути на контури виділення. Для замикання контуру виділення клацнемо на першій крапці в контурі виділення або клацнемо два рази даним інструментом. Якщо при побудові контуру виділення за допомогою даного інструменту ми зробили помилку, то для видалення сегмента, намальованого нами останнім, можна натиснути клавішу <Backspace>. Якщо ми хочемо видалити кілька сегментів, треба продовжувати натискувати названу клавішу.
Використання інструменту Магнитное Лассо
Виберемо зображення з різким контрастом між основним зображенням і його фоном. Виберемо Магнитное Лассо, клацнемо де-небудь на краю елемента переднього плану. Рухаємо курсор вздовж краю елемента переднього плану. Рухаємо мишку, не виконуючи операцію перетаскування, тобто не натискуючи ліву кнопку мишки. Перетаскування важче з точки зору управління мишкою, так як дає додаткове навантаження на наш зап'ясток. Просто переміщуємо курсор навколо зображення, а всю іншу роботу програма зробить за нас. Коли ми повністю окреслимо весь контур, клацнемо на першій крапці контуру, щоб замкнути виділену область. Або просто клацнемо два рази, щоб замкнути контур прямою лінією.
Дією вказаного інструменту можна управляти, регулюючи значення параметрів на панелі Параметры.
Інструмент Волшебная палочка
Клацнемо інструментом Волшебная палочка , і він виділить всі сусідні кольори, які попадають у вказаний нами діапазон. Якщо виберемо вказаний інструмент на панелі Параметры ми побачимо 4 наступні опції.
Сглаживание. Ця опція пом'якшує контур виділення.
Прилегающие пиксели. При виборі цієї опції програма виділяє пікселі, які прилягають до пікселя, на якому ми клацнули.
Допуск. Визначає діапазон кольорів, які виділяє цей інструмент, якщо клацнути ним у вікні зображення.
Использовать все слои. Дозволяє при створенні контуру враховувати всі видимі шари зображення.
Створення і редагування контурів
Інструменти роботи з контурами, передбачені у програмі, реалізують максимально гнучкі і точні способи визначення виділеної області, виключаючи маскування. Контур відрізняється відрізняється від звичайної межі виділеної області, яка також називається контуром виділення тим, що він існує на еквіваленті окремого, об'єктно-орієнтованого шару, який розміщений перед растровим зображенням. Після того як ми накреслимо контур, такий підхід забезпечує можливість покрапкового його редагування, що, в свою чергу, дозволяє домогтися максимальної точності при формуванні зображень. Крім того, це слугує хорошим засобом захисту від випадкового псування зображення, яке можливе при редагуванні звичайних меж виділення. Створивши контур, його треба перетворити у межу виділення, і тільки після цього можна починати редагування вмісту самого зображення.
Окреслення за допомогою інструменту Перо
При окресленні за допомогою даного інструменту, який активізується за мовчазної згоди, ми формуємо контур, створюючи окремі крапки. Програма автоматично приєднує ці крапки до сегментів, які представляють собою не що інше, як прямі або криві лінії.
Всі контури у програмі представляють собою кривые Безье.
Додавання сегментів. Щоб сформувати контур, створюватимемо одну крапку за іншою до тих пір, поки контур не досягне потрібної довжини і форми. Графічний редактор автоматично створює сегмент між кожною новою точкою і її попередницею.
Замикання контуру. Якщо ми плануємо з часом перетворити контур в контур виділення, його треба замкнути, клацнувши ще раз на першій його крапці. У цьому випадку у кожної крапки буде один вхідний сегмент і один вихідний сегмент. Такий контур називається замкнутим, оскільки він сформований суцільною лінією. На мал. 5 зображена палітра Пути, яка власне і представляє створений контур.
3.2.Створення масок
Маска - це контур виділення, представлений у вигляді напівтонового зображення.
* Виділені області представляються білим кольором.
* Виділені області представляються чорним кольором.
* Частково виділені області зображення представляються напівтонами. Розтушовані краї теж представляються напівтоновими тінями: від світло-сірого кольору поблизу виділеної області до темно-сірого кольору поблизу невиділеної області.
Самим природним середовищем для створення маски є режим швидкого маскування. У цьому режимі виділена область представляється у вигляді плівки світло-червоного кольору. Всі невиділені області на нашому зображенні покриті плівкою, а на виділених областях такого покриття немає. В цьому режимі при необхідності можна відредагувати маску, а потім вийти з цього режиму і повернутися до стандартного контуру виділення.
Як правило, перед тим як ввійти в режим швидкого маскування, треба хоча б приблизно позначити контур виділення за допомогою стандартних інструментів виділення. Потім, перейшовши в режим швидкого маскування, можна зосередитися на уточненні і модифікації цього контуру виділення, не починаючи формувати його "з нуля".
Щоб перейти в режим швидкого маскування, клацнемо на однойменній кнопці, або натиснемо клавішу <Q>.
При переході в режим швидкого маскування контур виділення зникає. Точніше кажучи він тимчасово припиняє своє існування. Любі виконані нами операції відносяться тільки до самої маски, а зображення, яке знаходиться під нею, зостається недоторканим. Якщо клацнути на кнопці зліва від кнопки режиму швидкого маскування або натиснути клавішу <Q> ще раз, графічний редактор перетворює маску назад в контур виділення і знову надасть нам можливість редагувати зображення.
Перейшовши в режим швидкого маскування, можна редагувати маску наступними способами.
Видалення із виділеної області. Щоб добавити червоне покриття і відмінити виділення деяких областей зображення, виконаємо розфарбовування чорним кольором. Це означає, що ми можемо вибірково захищати ділянки свого зображення, просто зафарбовуючи їх.
Додавання до виділеної області. Щоб видалити червоне покриття, а також розширити виділену область, виконаємо розфарбовування білим кольором. Щоб видалити якісь ділянки із замаскованої області (якщо колір фону білий), можна використати інструмент Ластик. Альтернативний спосіб: помінявши місцями основний колір і колір фону, можна виконувати розфарбовування білим кольором за допомогою одного із інструментів малювання.
Створення незалежного каналу маски
Проблема з масками, створюваними в режимі швидкого маскування і за допомогою команди Color Range (Цветовой диапазон), полягає у тимчасовому характері таких масок. У програмі не передбачено засобів їх зберігання, і в цьому відношенні вони схожі на інструменти Лассо і Волшебная палочка.
Найчастіше маска створюється для одноразового використання і зберігати її не потрібно. Але якщо ми витратили багато часу, виконали багато маніпуляцій, та зробили обведення в режимі швидкого маскування і випадково клацнули два рази у вікні зображення інструментом Лассо, ми зняли виділення області і втратили всі шанси відновити свою роботу, виконавши команду Возврат.
Тому непогано було б мати можливість зберігати виділену область. Отож не треба ризикувати, коли довго редагуємо зображення, потрібно час від часу зберігати його. Теж правило діє і у випадку, коли ми виділяємо область зображення.
Приведена нижче процедура описує процес отримання резервної копії виділеної області в незалежному каналі маски, який представляє з себе любий канал, крім тих, які потрібні для відображення напівтонового кольорового зображення. Канали масок зберігаються разом з самим зображенням, що робить їх досить надійним засобом отримання резервних копій.
Перетворимо виділену область в канал маски. Для цього можна вибрати команду Выделение\Сохранить область, яке дозволяє зберегти виділену область у вигляді маски. В цьому діалоговому вікні потрібно вказати, куди потрібно помістити маску. В основному маску зберігають в окремому каналі всередині поточного зображення. Для цього спочатку треба впевнитись в тому, що ім'я поточного зображення вказано в розкритому меню Документ, а потім вибрати пункт Создать в розкривающомуся списку Канал і натиснемо <Enter>.
Перевіримо, як виглядає маска в палітрі Канал. Для цього клацнемо на відповідному імені каналу в палітрі Канал. Білим кольором представлена виділена область, чорним - невиділена, а напівтонами - часткове виділення.
Збережемо зображення на диску (виділена область буде збережена як частина файлу). Для цієї мети підходять наступні формати: FlashPix, PICT, Pixar, TIFF, Targa, PNG і формати, передбачені у Photoshop. При цьому лише TIFF і формат, передбачений у Photoshop, можуть обробляти більше чотирьох каналів (обидва обслуговують до 24 каналів). У випадку збереження зображень з масками краще використовувати формат TIFF, якщо зображення не містить шарів (в останньому випадку не зостається нічого іншого, як зберігатися у власному форматі Photoshop).
Якщо надалі ми захочемо працювати з виділеною областю, виберемо команду Выделить\Загрузить область. На екрані з'явиться діалогове вікно. Виберемо документ і канал, який містить маску, яку ми хочемо використати.
Перегляд маски і зображення
Photoshop дозволяє переглядати любий канал маски разом із зображенням (точно так само, як можна переглядати маску і зображення в режимі швидкого маскування). Для цього треба клацнути у першому стовпчику палітри Каналы (мал.6), щоб там з'явилося зображення ока.
Воно вказує, що ми можемо бачити канал, який нас цікавить. Якщо, наприклад, в даний момент ми переглядаємо зображення, клацнемо перед іменем каналу маски; при цьому на екрані маска буде виділена напівпрозорим кольоровим покриттям (як в режимі швидкого маскування). Якщо на екрані з'явиться тільки вміст каналу маски, клацнемо перед іменем зображення, щоб відобразити його.
Використання каналу маски відрізняється від використання режиму швидкого маскування, в якому ми можемо редагувати або зображення, або канал маски, переглядаючи на екрані одночасно і те, і інше. Ми можемо редагувати одночасно дві або кілька масок. Щоб вказати, який канал ми будемо редагувати, клацнемо на імені відповідного каналу в палітрі.
3.3 Корекція фільтрами
У програмі Photoshop фільтри використовуються для створення різноманітних ефектів.
Всі фільтри спеціальних ефектів Photoshop доступні за допомогою команд меню Фильтр. Команди діляться на 2 групи - коригування і спотворення.
Фільтри коригування кожного дня застосовуються для редагування відсканованих зображень і підготовки зображень до друку чи перегляду на екрані. У багатьох випадках робота коригуючого фільтра виявляється настільки майстерною, що її складно помітити. Ці фільтри дозволяють змінити різкість зображення, обробити кольорові переходи і усереднити кольори сусідніх пікселів.
Фільтри доступні за допомогою команд меню Фильтр\Размытие, Шум, Резкость та інші.
Багато коригуючих фільтрів мають своїх антиподів. Фільтр Размытие протилежний по своїй дії фільтру Резкость тощо. Але не можна сказати, що один фільтр повністю відміняє дію іншого.
Фільтри спотворення створюють більш відчутний ефект, тому, якщо використовувати їх неправильно, вони можуть повністю "подавити" собою зображення - результат застосування фільтра буде помітніше - ніж саме зображення. Більшість спотворюючих фільтрів доступне через меню Файл\ Distort, Pixelate, Render, Stylize.
Фільтри спотворення створюють холодні, суворі ефекти, в результаті чого вони дуже популярні у користувачів Photoshop. Але не потрібно забувати, що фільтри порушують початкову чіткість зображення і його композицію. Звичайно, будь-яка функція Photoshop в деякій мірі спотворююча, але спотворюючі фільтри редагують зображення з таким ентузіазмом, що в результаті не можна відмінити їх ефект за допомогою інших фільтрів або інструментів редагування.
Після вибору команди із меню Фильтр Photoshop застосовує фільтр до виділеної області зображення. Якщо ніяка частина зображення не виділена, то фільтр буде застосований до всього зображення. Таким чином, якщо потрібно застосувати фільтр до всіх елементів зображення, натиснемо <Ctrl+D> і виконаємо необхідну команду.
Ознайомитися з результатами застосування фільтра у версії Photoshop 6 можна двома способами:
* За допомогою області попереднього перегляду діалогового вікна фільтра;
* Безпосередньо у вікні зображення.
Більшість коригуючих фільтрів, а також кілька спотворюючих фільтрів, дають можливість переглядати результат своєї роботи безпосередньо у вікні зображення. Щоб включити цю функціональну можливість, встановимо прапорець Просмотр.
Збільшення різкості і контрастності
Збільшуючи контрастність сусідніх пікселів, фільтри різкості дозволяють відредагувати нечітко сфотографовані або відскановані зображення. Команди Резкость, Сделать четче, Резкие границы достатньо очевидні і не потребують коментарів. А от вивчивши способи застосування команд Нечеткая маска та Специальное обострение ми значно розширимо свої знання про фільтри різкості і зможемо досягнути кращих результатів.
4. РОБОТА З ШАРАМИ
Photoshop дозволяє створювати новий шар багатьма способами. Якщо ми хочемо добавити виділений фрагмент якогось зображення в інше зображення, то простіше за все перетягти цей фрагмент (з натиснутою клавішею <Ctrl>) і опустити його на новому місці, Photoshop тут же створить новий шар.
Якщо ми хочемо клонувати виділену область на новий шар всередині того ж вікна зображення (що корисно при виконанні складних процедур за допомогою фільтрів і корекції кольору), виберемо команду Слой\Создать\ Слой посредством копирования або натиснемо <Ctrl +J>.
Є також інші способи створення нового шару.
* Скопіюємо виділену область (<Ctrl+C>) і вставимо її в інше зображення (<Ctrl +V>). Photoshop вставляє виділену область як новий шар.
* Якщо ми хочемо перенести виділену область цілком на новий шар, виберемо команду Слой\Создать\Слой посредством вырезания або натиснемо <Ctrl+Shift+J>.
* Щоб створити пустий шар (коли, наприклад, потрібно зробити кілька мазків пензлем, не порушуючи вихідного зображення), виберемо команду Слой\Создать\Слой або натиснемо комбінацію <Ctrl+Shift+J>. Або клацнемо на кнопці нового шару в нижній частині палітри Слои.
При створенні нового шару Photoshop розміщує його над активним шаром.
Робота із шарами
Незалежно від того, як ми створили новий шар, Photoshop вміщує на палітрі Слои поряд з іменем шару невелике роз'яснення, яке вказує на його вміст. Ім'я нового шару виділяється підсвічуванням (це говорить про те, що даний шар активний). Маленький значок із зображенням пензля перед іменем шару також вказує на його активність.
Зліва від значка із зображенням пензля знаходиться стовпчик із зображенням ока, який запрошує нас тимчасово сховати або відобразити шари. Клацнемо на одному із зображень ока, якщо хочемо сховати відповідний шар. Якщо ми вирішили знову відкрити цей шар, клацнемо на тому місці, де тільки що відобразилося око. Всі шари, незалежно від того, сховані вони чи відкриті, зостаються в недоторканості.
Той або інший шар можна виділити, клацнувши на його імені на палітрі Слои. У результаті цього шар активізується, що дає нам можливість редагувати його. В кожний окремий момент часу у Photoshop може бути активним тільки один шар.
Порядок слідування шарів у Photoshop можна змінити двома способами. По-перше, можна перетягти ім'я шару вверх або вниз у списку, який прокручується, переміщаючи таким чином цей шар вперед або назад у послідовності шарів. По-друге, можна вибрати відповідну команду із вкладеного меню Слой\Упорядочить.
У Photoshop передбачено кілька методів злиття шарів, які дозволяють, наскільки це можливо, зменшити розміри результативного зображення.
Слияние с нижележащим (<Ctrl+E>). Якщо ми хочемо об'єднати якийсь шар із шаром, який лежить безпосередньо під ним, виберемо команду Слой\Слияние с нижележащим.
Слияние видимых (<Ctrl+Shift+E>). Якщо ми хочемо об'єднати всі видимі шари в один шар, виберемо команду Слой\Слияние видимых.
Объединить изображение. Ця команда виконує злиття всіх видимих шарів і відкидає невидимі шари. В результаті виходить єдиний непрозорий фоновий шар.
Нічого не заважає нам просто видаляти той чи інший шар. Для цього достатньо перетягти ім'я відповідного шару на значок кошика для сміття (в нижній частині палітри Слои).
5.ПАРАМЕТРИ ОСВІТЛЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ КОРИСТУВАЧІВ КОМ'ЮТЕРІВ
Результати досліджень показали, що виникнення одного з істотних джерел негативних фізіологічних впливів на користувачів комп'ютерів пов'язане з дискомфортними зоровими умовами через неправильно спроектоване освітлення: пряме та відбите від екранів блищання, вуалюючі відбиття, несприятливий розподіл яскравості в полізору, невірна орієнтація робочого місця відносно світлових отворів. Погана якість символів, що представлені на екрані, також може викликати зоровий дискомфорт, бути стресовим фактором.
Вимоги для освітлення для візуального сприймання користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана та паперу) різні. Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. Тому в полі зору користувачів має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1. Коли вимагається комбінація цих двох носіїв інформації, освітлюваність можна варіювати від 300 до 700 лк. 300 - 500 лк - оптимальна освітлюваність робочих приміщень для роботи з відео-терміналами, а інтенсивність освітлення поверхні, де знаходяться документи, не повинна перевищувати яскравості екрана дисплея.
Згідно з "Временными санитарными нормами и правилами для работников вычислительных центров №4559-88 (ВСНиПРВЦ)", освітлення з ВДТ має бути змішаним (природним та штучним). Доцільно, щоб орієнтація вікон була на північ.
Природне освітлення повинно здійснюватися у вигляді бічного освітлення та відповідати нормальним рівням за СНиП11-4-79 "Естественное и искуственное освещение. Нормы проектирования".
При природному освітленні на вікнах мають бути жалюзі з вертикальними амелями, що регулюються.
Розташовувати робоче місце користувача комп'ютера треба так, щоб в його поле зору не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися також безпосередньо за спиною.
Коли штучне освітлення змішується з природним бажано вибирати світильники з розсіювачами, а всі блискучі деталі мають бути замінені на матові, щоб зменшити відбиття на екрані від різних джерел світла.
Штучне освітлення треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку. Щоб не було засвічування екранів прямими світловими потоками, лінії світильників розташовують з бічним зміщенням відносно робочих місць, а також паралельно до вікон.
Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень. При цьому вікно повинне мати світлорозсіюючі штори з коефіцієнтом 0,5-0,7.
На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою відбитого або розсіяного світлорозподілу. Щоб світлових відбитків з різних поверхонь у напрямку очей не було, треба застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран з обох його сторін. Дискомфорт від відбиття світла знижується при збільшенні яскравості екрану та зниженні рівня навколишнього освітлення.
Пульсація освітленості люмінесцентних ламп, що використовуються, не повинна бути вище 10%.
При використанні місцевого джерела екран повинен мати можливість орієнтації у різних напрямках та бути обладнаним захисним пристроєм, який захищатиме від освітлення та відбитого відблиску, а також пристроєм для регулювання його яскравості.
Зміст
Вступ
7. Основи обробки зображень в Adobe Photoshop 6.
7.1. Інтерфейс програми;
7.2. Формати графічних файлів;
8. Малювання та ретушування зображень:
8.1. Вибір кольору, кольорових режимів;
8.2. Малювання і редагування;
8.3. Ретушування.
9. Виділені області, маски і фільтри.
9.1. Виділені області і контури;
9.2. Створення масок;
9.3. Корекція фільтрами.
10. Робота з шарами.
11. Параметри освітлення робочого місця користувачів комп'ютерів.
12. Характеристика місця проходження практики.
Висновки
Література
ВИСНОВКИ
Графічний редактор Adobe Photoshop 6 представляє собою надзвичайно багату, мобільну, функціональну систему обробки піксельних зображень. В даній дипломній роботі були розглянуті більша частина програмних можливостей.
В першій частині роботи був розглянутий інтерфейс програми, який при відкритті програми відразу кидається у вічі своєю інформативною наповненістю. Розробники програми як найкращими чином розмістили інструменти в головній лінійці, основні з них мають "гарячі клавіші", які допомагають швидше виконувати операції без переведення погляду з зображення. Ще одна панель інструментів - Настройки розміщена в верхній частині екрану. Вона змінюється в залежності від того, який інструмент вибраний.
В цій же частині розглянуті типи форматів, в яких зберігаються графічні файли.
В другій частині висвітлені методи використання інструментів для малювання і ретушування, за допомогою яких можна створювати зображення як з чистого листа, так і додавати елементи до готового зображення, усувати різноманітні дефекти.
В третій частині приділена увага способам створення контурів виділення за допомогою стандартних інструментів і інструмента Перо.
Також представлене створення масок, альфа-каналів, їх роль у редагуванні піксельних зображень. Виділення частини зображення за допомогою маскування являє собою найточніший спосіб. Професіональні дизайнери віддають перевагу саме маскуванню. Маски у вигляді альфа-каналів можна зберігати, щоб в подальшому продовжувати роботу; інші способи виділення цього не дозволяють.
В третій частині розглянуті фільтри коригування, які покращують зображення з фотовідбитків або сканованих малюнків. Фільтри спотворення додають зображенню, його елементам, надзвичайно ефектний вигляд.
В четвертій частині було приділено увагу роботі з багатошаровими зображеннями, які корисні при створенні комбінованих зображень, монтажі і редагуванні зображень. Багатошарові зображення також широко використовуються під час створення веб-сторінок, а саме в банерах. В цьому допомагає додаток ImageReady 3, який входить до пакету Adobe Photoshop 6.
На плакатах, які в складі дипломної роботи, показані інтерфейс програми, різноманітні ефекти і способи роботи в програмі.
Можна зробити висновок, що даний графічний редактор являє собою якісно нову програму обробки растрових зображень, яка дозволяє працювати над користувацькими "шедеврами" з великою зручністю і ефективністю.
Література
1. Дик Мак-Клелланд Photoshop 6 для Windows. Библия пользователя.: Пер. с анг. - М: Компьютерное издательство "Диалектика", 2002. - 992 с.
2. Дик Мак-Клелланд Photoshop 6 для "Чайников".: Пер. с анг. - М: Издательский дом "Вильямс", 2001. - 368 с.
3. Старый новый Photoshop. Компьютеры+Программы №11, 2000.
4. Начинающим о форматах графики. Компьютеры+Программы №8-9, 2000.
5. Навикатінян О.О. Охорона праці користувачів комп'ютерів відеодисплейних терміналів.
6. Романов Г.М. Человек и дисплей.- Ленинград: 1989.
7. Сибаров Ю.Г. Охрана труда в вычислительных центрах. - М: 1990.
|
|
С целью защиты от автоматических скачиваний, действительно, хочется убедится, что Вы человек, а не робот. Чтобы скачать реферат "Adobe Photosop 6.0" введите, код изображенный на рисунке ниже. Зарегистрированным пользователям не нужно вводить код. Может стоит зарегистрироваться?
|
Скачано: |
316 раз |
|
|
|
Работа (реферат/курсовая/диплом и т.п.) "Adobe Photosop 6.0" и/или содержимое работы "Adobe Photosop 6.0" предназначено исключительно для ознакомления,
без целей коммерческого использования. Все права в отношении работы "Adobe Photosop 6.0" и/или
содержимого работ принадлежат их законным правообладателям. Администрация
сайта не несет ответственности за возможный вред и/или убытки, возникшие
или полученные в связи с использованием работы "Adobe Photosop 6.0" и/или содержимого работы "Adobe Photosop 6.0".
|
|
|
| |
Найти реферат |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Зарегистрируйся и получи 25 Вт. ?
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
 Время на сайте: 21:49:16 EEST
|
|
|
|
|
|
Adobe Photosop 6.0 (реферат) - Программирование - Рефераты / банк рефератов, реферати, курсовая 
![СтудЗона [StudZona.com]](/img/logo.gif){kind=logo}
Рефераты
